Текст для перевірки читання мовчки 2



Національний гімн України створювався з ідеєю духовного єднання слов’ян
            Якщо пісня – це душа народу, то національний гімн – душа країни.
          Середина ХІХ століття  була „уквітчана” сплеском  визвольних змагань східноєвропейських слов’янських народів. Ця доба отримала назву „Весна народів”. 1797 року був створений польський гімн „Jeszcze Polska nie zginela” („Ще не вмерла Польща”). Популярними тоді були також сербські патріотичні пісні, особливо „Гей, слов’яни”, що стала сербським національним гімном. Цю пісню часто співала молодь, яка симпатизувала ідеї визволення й духовного єднання слов’янських народів. Якнайкраще відповідала вона ідеям „Кирило-Мефодіївського братства”.
          У середовищі київської „Старої громади”, до якої входили такі визначні діячі, як Тадей Рильський, Володимир Антонович, Олександр Русов, Павло Чубинський , виник „зухвалий” задум створити патріотичний вірш, що наснажував би українців у боротьбі за волю. Здійснити цей намір випало поетові, вченому-етнографу, організатору Південно-західного відділу Російського географічного товариства П. Чубинському. Спогади свідчать, що вірш з’явився восени 1862 року. Його співали на мотив сербського гімну, потім на мелодію М.Лисенка.
          П.Чубинський здобув юридичну освіту у Петербурзі. За свої народознавчі праці отримав від Російської академії наук премію ім. Уварова та золоту медаль від Міжнародного конгресу в Парижі(1875). Тодішня царська охранка „недріманно” тримала в полі зору  діячів української культури. За найменшою підозрою в „сепаратистских поползновениях” їх ув’язнювали. П.Чубинський поплатився за свої „крамольні” вірші засланням до Архангельської губернії, де пробув з 1862 до 1869року.
          У 1863 році вірші Чубинського нелегально передав на Галичину учасник польського повстання Павлин Свенціцький. Там його видрукували за підписом „Тарас Шевченко” у львівському журналі „Мета” разом із віршами Кобзаря – „Мені однаково...”, „Н.Костомарову”, „Заповіт”.
          М.Вербицький студіював у Перемишлі, а згодом у Львові. Якийсь час він був диригентом хору, належав до „перемишльської школи” композиторів, яка заклала основи музичного життя в Галичині. Вербицький проклав „музичну дорогу поетичним творам Ю.Федьковича, І.Гушалевича і „Заповітові” Шевченка. Однак найбільшу популярність Вербицькому принесла музика до віршів Чубинського „Ще не вмерла Україна” – спочатку для солоспіву, а згодом для хору й оркестру. Уперше цей твір прозвучав у 1864році в контексті опери Кароля Гейнча у Львові. Тоді газета „Слово” сповістила, що в цій виставі вперше в Галичині на мотив музики Вербицького хор виконав пісню „Ще не вмерло Запоріжжя”.
          Починаючи з 1860-х років „Ще не вмерла...” стала поширюватись спочатку на західноукраїнських  землях, а потім і на Наддніпрянщині та в країнах поселення українців за межами рідної землі (Канада, США, Австралія, Бразилія). Нотний текст уперше надруковано у 1885 році в львівській пісенній збірці „Кобзар”.
          В одному з ранніх фольклорних видань, „Руському співаннику”, що його випустив Кость Паньківський 1888 року у Львові, поетичний текст  мав двадцять рядків.
          Гімн тривалий час поширювався за різними списками, не був остаточно відредагований. Згодом суворе „вороги” замінено на  „воріженьки” (така „зменшена” форма питомо негативного поняття – унікальне явище для світової лексикології). Врешті канонічним стало виконання не всього тексту, а першої та другої строфи із приспівом, який повторюється. Саме ці строфи гімну були вперше записані на платівку 1910 року.
          У січні 1918 року почалося відродження гімну. Слова і музика стали з’являтися у багатьох виданнях у Львові, Києві, Відні, Берліні. Функцію національного гімну „Ще не вмерла...” виконувала протягом недовгого часу існування Української держави. Його виконували хорові колективи й духові оркестри з нагоди відкриття університетів у Києві (1918) та Кам’янці-Подільському (1918), урочистої зустрічі іноземних послів та делегацій. Однак державне затвердження вона отримала лише 1 січня 1939 року – як офіційний гімн Карпатської України, і цим було підкреслено традиції державності  України. З падінням Карпатської України гімн „Ще не вмерла...”був заборонений угорським урядом. Так само понад сімдесят років він був заборонений у Радянській Україні...
          Гімн є гордістю нашої держави. І хоча він не претендує на роль найстарішого гімну в світі, втім вельми гідно виглядає поруч із такими славетними мелодіями, як французький чи британський. І, безперечно, виграшним видається на тлі нинішнього гімну Російської Федерації, створеного свого часу для Сталіна (За А.Шестаковим). 583сл.


Тести
1.Середина ХІХ ст. після сплеску визвольних змагань отримала назву
          а) „Весна прийде”;
          б) „Весна для народу”;
          в) „Весна народів”.
2. Сербським національним гімном, який співала київська молодь, стала пісня
          а) „Гей, серби”;
          б) „Гей, слов’яни”;
          в) „Гей, кияни”.
3. До київської „Старої громади” входили
          а) Т.Рильський, В.Антонович, О.Русов, П.Чубинський;
          б) М.Рильський, П.Чубинський, М.Лисенко, О.Русов;
          в) П.Тичина, В.Антонович, М.Рильський, П.Чубинський.
4. Втілити задум про створення патріотичного вірша, що наснажував би у боротьбі за волю випало
          а) П. Чубинському;
          б) М.Лисенку;
          в) М. Рильському.
5. Вірш для майбутнього гімну з’явився у
          а) 1861р.;
          б) 1862р.;
          в) 1863р.
6.П. Чубинський здобув юридичну освіту у
          а) Парижі;
          б) Празі;
          в) Петербурзі.
7.За „крамольні” вірші П.Чубинського заслали на
          а) 7 років;
          б) 5 років;
          в) 6 років
8. Вірш П.Чубинського на Галичині був надрукований за підписом
          а) „Н.Костомаров”;
          б) „Т.Шевченко”;
          в) „М.Вербицький.
9. М.Вербицькому найбільшу популярність принесла музика до творів
          а) Т.Шевченка;
          б) Ю.Федьковича;
          в) П.Чубинського.
10. „Ще не вмерла...”стала поширюватись спочатку
          а) у Західній Україні;
          б) у Канаді;
          в) на Наддніпрянщині.
11. Канонічним стало виконання
          а) 1 і 2 строфи з приспівом, який повторюється;
          б) 1 строфи з приспівом, який повторюється;
          в) 1, 2, 3 строфи без приспіву.
12.Державне затвердження „Ще не вмерла...” одержала
          а) 1 січня 1940р.;
          б) 1 січня 1938р.;
          в) 1 січня 1939р.



Національний гімн України створювався з ідеєю духовного єднання слов’ян

Ключ до тестів
1.в);  2.б);  3.а);  4.а);  5.б);  6.в);  7.а);  8.б);  9.в);  10.а);  11.а);  12.в).


Кількість слів за хвилину

2хв.    – 291сл.
2хв.10сек. – 269сл.
2хв.20сек. – 249сл.
2хв.30сек. – 233сл.
2хв.40сек. – 218сл.
2хв.50сек. – 205сл.
3хв.    – 194сл.
3хв.10сек. – 184сл.
3хв.20сек. – 174сл.
3хв.30сек. – 166сл.
3хв.40сек. – 159сл.
3хв.50сек. – 152сл.
4хв.    –145сл.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Тексти для перевірки читання мовчки (9-11 кл.)